НОВИНИ

02.03.25
Хто росте у парку?
Режисерка постановки Катерина Лук'яненко на обговоренні після однієї з вистав наголосила, що "нормотипові глядачі ніколи не зможуть зрозуміти світ незрячих, так само як і той хто був в полоні не зрозуміє того, хто не був. У всіх свій життєвий досвід, але важливо навчитися співпереживати та співрозуміти одне одного, різні особливості та обставини. І вистава створена, щоб допомогти відчути та усвідомити толерантність, емпатію та різноманіття суспільства серед глядачів".
Постановка викликала неабиякий резонанс у театралів, на всі заплановані покази було розкуплено квитки. Організовувались додаткові вистави, оскільки бажаючих було багато, а кількість глядацьких місць обмежена.
На одній з вистав побувала журналістка Тетяна Маркопольська, вона зазначила: "На сцені актори намагаються переконати глядачів, що вони знаходяться на природі: під ногами тріщить тонке гілляччя, до рук треться щось пухнасте й видає «няв», а біля вух свищить по-пташиному. Вистава наповнена звуками дримби, флейтою Пана, ґлюкофону, металофону, калімби, падінням каштанів, дощовицями. Зокрема дощ можна не лише почути, а й відчути його мокрі краплі на обличчі. Звуки вітру об листя підсилює і зміна температури у приміщенні, якою керують актори."
Повну версію статті можна прочитати на сайті Район.Культура.






