Петро Павлович Савош
Заслужений артист України

Заслужений артист України. Працює в театрі з 1975 року. Зіграв більше 70 ролей. Серед них: Адам («Божественна комедія» І. Штока), Людоїд («Кіт у чоботях» С. Прокоф’євої, Г. Сапгір), дядько Лев («Лісова пісня» Лесі Українки), Ромахін («Завтра була війна» Б. Васильєва), Вовк («Золоте курча» В. Орлова), Рудий Панько («На Івана Купала» Я. Стельмаха за однойменним оповіданням М. Гоголя), Ірод («Вертеп»), Дон Пабло де Альварес ("Камінний господар" Лесі Українки), Змій ("Котигорошко, або Хлопчик з зеленого стручка" Г. Усача), Творець ("Фауст, або лиш той життя і волі гідний..." А. Юрченка та П.Босого), Акелла, Пітон Каа ("Мауглі" Р. Кіплінга). Актор – виконавець ролі Діда Мороза, Святого Миколая. Довгі роки виконував обов’язки помічника режисера, адміністратора. Сьогодні суміщує акторську діяльність з посадою завідувача трупою театру.
"Волею долі я в театрі ляльок уже 45 років. Що тримає? Тут я залишаюсь дорослою дитиною, щоб бачити щире захоплення в дитячих очах, відчувати вдячність, радість… Для цього варто жити й працювати в ляльковому театрі.
Люблю свою роботу… Посмішки дітей неначе заряджають енергією та натхненням, а ти натомість даруєш їм тепло і радість і відчуваєш себе значно молодшим.
Рідний співучий край, дім, мамина колискова, батьківська хата, вишитий рушник, родина-сім’я, колектив, лялька, театр – такі рідні і близькі мені слова, які гріють душу, навівають приємні спогади… А згадати є що…
Я вмію постояти за себе, захистити свої погляди і переконання. Зазирати в майбутнє не боюся.
Люблю бешкетливих життєрадісних дітей-глядачів, ласий до гумору. Не терплю неправди та несправедливості».
Життєве кредо Савоша П.П.: Хочеш змінити світ – почни із себе…
Участь у виставах







Сучасний український парафраз трагедії Й.В. Гете "Фауст" в адаптації А. Юрченка та П. Босого
деталі