Петро Савош:

"Волею долі я в театрі ляльок уже 45 років. Що тримає? Тут я залишаюсь дорослою дитиною, щоб бачити щире захоплення в дитячих очах, відчувати вдячність, радість… Для цього варто жити й працювати в ляльковому театрі.

Люблю свою роботу… Посмішки дітей неначе заряджають енергією та натхненням, а ти натомість даруєш їм тепло і радість і відчуваєш себе значно молодшим.

Рідний співучий край, дім, мамина колискова, батьківська хата, вишитий рушник, родина-сім’я, колектив, лялька, театр – такі рідні і близькі мені слова, які гріють душу, навівають приємні спогади… А згадати є що…

Я вмію постояти за себе, захистити свої погляди і переконання. Зазирати в майбутнє не боюся.

Люблю бешкетливих життєрадісних дітей-глядачів, ласий до гумору. Не терплю неправди та несправедливості».

Життєве кредо Савоша П.П.: Хочеш змінити світ – почни із себе…